Однією з найпоширеніших “дитячих” інфекцій є скарлатина. Проте, на відміну від інших “класичних дитячих інфекцій”, що викликаються відповідними вірусами (кір, краснуха, вітряна віспа), скарлатина викликається бактерією – гемолітичним стрептококом. Частішають випадки скарлатини саме в осінньо-весняний період.
Як можна заразитися?
Основним джерелом є хворий на скарлатину. Бактерія потрапляє в організм дитини повітряно-краплинним шляхом (при кашлі, чханні, розмові), хоча можливе зараження і через предмети побуту, посуд, брудні іграшки, одяг. Після перенесеної скарлатини залишається стійкий пожиттєвий антитоксичний імунітет, тому, на відміну від ангіни, на скарлатину хворіють, в основному, за життя лише 1 раз.
Які ознаки захворювання?
Хвороба може розпочинатися впродовж 7 днів після контакту із хворим чи носієм стрептокока (інкубаційний, прихований період). Першими ознаками є раптове підвищення температури тіла, млявість, болі в горлі, зрідка можливі нудота та блювання. Вже через кілька годин з’являється висип – на червонуватій сухій шкірі численні дуже дрібні червоні цятки, більше їх можна побачити у складках шкіри – ліктьових, пахвових, пахвинних згинах.
Характерного вигляду набуває обличчя – яскраво-червоні щоки і блідий без висипу трикутник між носом і верхньою губою. Якщо заглянути в порожнину рота звертає на себе увагу язик: в перші дні висипу він обкладений білим нашаруванням, з 3-4-го дня нашарування очищуються, смакові сосочки на язиці стають виразно рельєфними («малиновий» язик). На піднебінних мигдаликах можна помітити білі нашарування на яскраво-червоному тлі – формується гнійна ангіна, через яку діти відмовляються спочатку від їжі, а у тяжких випадках і від пиття.
Лікування
Запорукою швидкого одужання є своєчасне звернення до лікаря, який визначить доцільне місце лікування (вдома чи в лікарні). До зниження температури слід дотримуватися ліжкового режиму.
Дитині дають побільше теплого пиття (чай з лимоном), відпоювати слід часто, проте невеликими порціями. На тлі лікування висип та інші симптоми згасають впродовж 3-5 днів, до 7-10-го дня дитина одужує.
При своєчасному та правильному лікуванні скарлатина майже завжди закінчується видужанням, проте без лікування (чи ранньому припиненні) – може закінчуватись ускладненнями. Саме для раннього виявлення даних пізніх ускладнень скарлатини потрібно рекомендувати перед допуском дитини у колектив обстежити дитину з проведенням ЕКГ та загального аналізу сечі.
Як не захворіти?
Оскільки щеплення проти скарлатини не існує, основним заходом профілактики залишається уникнення контакту з хворими. Якщо не вдалося уникнути захворювання, то хвору дитину обов’язково слід ізолювати на 22 дні, особливо від братів чи сестер, виділивши їй окрему кімнату, окремий посуд, білизну, рушники, іграшки, предмети гігієни. Токока. Кімнату, де перебуває хворий, потрібно регулярно (3-4 рази на добу) провітрювати і проводити щоденне вологе прибирання з застосуванням миючих засобів.